Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 18.04.2024, 12:53

Городенківська гімназія

Меню сайту
Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Пошук

Медичний вісник

Відповідальна за випуск медична сестра

Городенківської гімназії ім. А.Крушельницького

Городенківської районної ради

Папушак С.Б.

 
Медичний вісник №2
20 листопада 2017

ЩО ТАКЕ ТУБЕРКУЛЬОЗ І ШЛЯХИ ЙОГО ПЕРЕДАЧІ

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, котре передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. Туберкульоз, у більшості випадків, уражає легені, але захворювання може ушкодити будь-який орган, наприклад: нирки, хребет, мозок, лімфатичні вузли, кишечник, шкірні покриви, статеві органи тощо.

Туберкульозом можна заразитися при вдиханні повітря, в якому є мікобактерія туберкульозу, яку ще називають паличкою Коха, на честь науковця, що відкрив цей збудник у 1882 році. Цей мікроорганізм не схожий на інші мікроби. Його унікальність, насамперед, полягає у тому, що він є стійким до умов навколишнього середовища

ОЗНАКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Туберкульоз тривалий час розвивається в організмі людини без будь-яких зовнішніх ознак. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила в легені, починає розмножуватись в легенях або інших органах, а імунна система намагається зупинити, або сповільнити цю агресію. Коли ступінь ураження органу набуває значних розмірів, людина починає відчувати нездужання, у неї спостерігаються:

■ кашель, що триває понад 2-3 тижні;

■ рясне потовиділення вночі;

■ слабкість;

■ безпричинна втрата ваги;

■ підвищення температури тіла до 37 і більше градусів без видимої на те причини, що триває понад тиждень.

В деяких випадках може бути кровохаркання, біль у грудній клітці, задишка.

За наявності хоча б декількох з перерахованих вище симптомів ви маєте звернутися до дільничого лікаря за місцем проживання для обстеження на туберкульоз.

Якщо у вас виявили туберкульоз при профілактичному рентгенологічному обстеженні і ви не маєте ознак захворювання, це не означає, що ви здорові. Вам пощастило, що захворювання виявили на ранній стадії, коли ураження легень ще є незначним і не впливає на загальний стан організму. Якщо б не профілактичне обстеження, яке дозволило виявити туберкульоз на досимптомній стадії, захворювання продовжувало б розвиватися, уражало більші ділянки легень, що незабаром проявилося би кашлем та іншими легеневими симптомами.

ЯК ДІАГНОСТУЮТЬ ТУБЕРКУЛЬОЗ

Для діагностування туберкульозу проводять рентгено­графію органів грудної клітки та аналіз харкотиння на наявність у ньому мікобактерій туберкульозу. Цей аналіз складається з двох частин — визначення збудника захворювання за допомогою прямої мікроскопії мазка харкотиння і посіву на спеціальні живильні середовища. Аналіз харкотиння за допомогою мікроскопії дозволяє отримати результат за декілька годин. Посів харкотиння — це більш тривале дослідження. За допомогою сучасних прискорених методів результат доступний вже через 2-3 години, а при звичайних методиках, які поки що в більшості випадків застосовуються в Україні, результат можна отримати за 4-10 тижнів.

Аналіз харкотиння — це надзвичайно важливе дослідження, оскільки дозволяє не тільки підтвердити діагноз «туберкульоз», а й визначити чутливість мікобактерії туберкульозу до ліків. На сьогодні ця проблема є дуже актуальною в Україні, оскільки зустрічаються випадки первинного захворювання на туберкульоз, при якому збудник захворювання стійкий (резистентний) до препаратів першого ряду, які застосовують для лікування звичайного туберкульозу. Це означає що такі ліки на нього не діють. Без індивідуального тесту чутливості мікобактерії туберкульозу до ліків не можна бути впевненим у правильності та ефективності призначеного лікування. Якщо ви не виділяєте харкотиння, вам слід погодитись з пропозицією лікаря пройти додаткове обстеження та здати для проведення аналізу змив з бронхів під час процедури бронхоскопії для отримання матеріалу для дослідження на мікобактерії туберкульозу.

У тих випадках, коли туберкульоз уражає інші органи, проводять спеціальні рентгенологічні дослідження цих ділянок (комп’ютерну томографію органів грудної клітки, черевної порожнини, голови, урографію) і в деяких випадках, біопсію ураженого органу для підтвердження діагнозу (забір з метою дослідження мікроскопічної частинки органу за допомогою тонкої голки).

Правильно поставлений діагноз – це запорука успішного одужання і попередження помилок в лікуванні. Допоможіть лікарю в короткі терміни провести потрібні дослідження для того, щоб бути впевненим у діагнозі. Туберкульоз – виліковний!

ФОРМИ І СТАДІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

У 90 % людей туберкульоз вражає легені. Розрізняють заразну форму туберкульозу легень — «відкриту» і незаразну форму — «закриту». Заразна форма захворювання характеризується тим, що людина виділяє з харкотинням у навколишнє середовище мікобактерії туберкульозу, за «закритої» форми туберкульозу в харкотинні не виявляють мікобактерії туберкульозу і, зазвичай, такі пацієнти взагалі не кашляють.

«Закрита» форма туберкульозу – це, як правило, рання стадія захворювання, коли в легенях виявляють окремі невеликі ділянки запалення (1-2 см).

 «Відкрита» форма — це пізніша стадія захворювання, коли в легенях визначають великі ділянки запалення з розпадом легеневої тканини (може бути враженою вся легеня або навіть обидві легені). Туберкульозне запалення призводить до відмирання уражених ділянок легень. В цих ділянках виникає розпад легеневої тканини і вона виділяється через бронхи з харкотинням. В легенях утворюються порожнини розпаду, які називають «кавернами». Якщо туберкульоз виявляють у запущеній стадій, то таких каверн в легенях є багато. Це кавернозна складна форма захворювання, яка потребує тривалішого лікування, а іноді застосування допоміжних хірургічних втручань. При кавернозних формах туберкульозу у людини завжди є кашель із виділенням харкотиння. Однак, навіть при виявлені туберкульозу у запущеній стадії з наявністю каверн в легенях, захворювання повністю виліковується, а каверни загоюються. При цьому, зазвичай, функція легень не втрачається.

Поза легеневий туберкульоз — це незаразна форма захворювання. В таких випадках туберкульоз загрожує тільки життю людей, що захворіли. Для цих форм туберкульозу також характерні загальні ознаки інфекційного захворювання — нездужання, підвищення температури тіла, втрата ваги, пітливість вночі, ознаки ураження конкретного органу — збільшення лімфатичних вузлів, головний біль, болі у хребті або суглобах, ураження шкіри тощо.

ЛІКУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Оскільки туберкульоз — інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія, лікування спрямоване саме на знищення збудника за допомогою антибактеріальних препаратів.

Інших методів лікування не існує.

Уявіть собі, менш ніж 100 років тому, туберкульоз був невиліковним. До відкриття американським дослідником українського походження Зельманом Вайсманом першого антибіотика для лікування туберкульозу стрептоміцину в 1942 році застосовувалися методи, які дозволяли лише продовжити та полегшити життя хворих, але не вилікувати остаточно.

Сотні відомих людей померли від туберкульозу в до антибактеріальну еру: Фредерік Шопен, Леся Українка, Антон Чехов, Шолом Алейхем, Фрідріх Шиллер, Ромен Роллан, Елеонора Рузвельт та багато інших.

Сьогодні розроблено ефективні схеми протитуберку­льозного лікування, які дозволяють вилікувати 100% хворих з новими випадками захворювання.

Ці препарати називають протитуберкульозними препаратами І ряду.

Лікування туберкульозу однакове у всьому світі. Якщо у вас встановлено цей діагноз, вам призначають стандартну схему лікування, яка передбачає щоденний прийом 4-х або 5-ти протитуберкульозних препаратів. Відповідно до статті 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про лікувальні заходи, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я.

Тривалість лікування становить, як мінімум, 6 місяців.

Не займайтеся самолікування та лікуванням нетрадиційними методами медицини, оскільки це тільки затягує час та погіршує прогнози розвитку захворювання. Лікування туберкульозу ефективне тільки за допомогою антибактеріальних препаратів.

Інших методів лікування не існує.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ

Якщо туберкульоз лікувати, то симптоми зникнуть і хворобу можна буде вилікувати.

Туберкульоз швидко поширюється по організму.

Завжди прикривайте рот при кашлі або чханні.

Якщо ви раптово пропустили час прийому ліків, прийміть їх обов’язково, як тільки зможете, але наступну дозу ліків можна буде приймати через 8 годин.

Терапія під постійним наглядом подіє лише у тому разі, якщо вона триватиме не менше 2 місяців з обов’язковим продовженням лікування до повного одужання, щоб запобігти поверненню хвороби. Будьте терплячими, ліки від туберкульозу починають діяти не відразу, дізнайтесь у лікаря про 2 фази.

Якщо ви вагітні, повідомте лікаря про свій стан, вам не можна робити ін’єкцій стрептоміцину.

Порадьте завчасно тим, у кого кашель триває 2-3 тижні, пройти тестування на туберкульоз.

Вакцинуйте БЦЖ дітей молодше 5 років, щоб попередити важкі форми туберкульозу.

Негайно повідомляйте лікаря про виникнення побічних дій під час вживання ліків.

Не вживайте алкоголь та наркотики під час лікування туберкульозу, це призводить до руйнування печінки.

Не приймайте парацетамол під час лікування, це може призвести до руйнування печінки.

Пройдіть тестування на ВІЛ-інфекцію, оскільки люди, що живуть з ВІЛ/СНІД є групою ризику щодо захворювання на туберкульоз через ослаблений імунітет.

 

 
Медичний вісник №1
2 жовтня 2017
Небезпеки осінньо-зимового періоду.

Що потрібно знати, щоб зберегти здоров’я і життя?

За даними Центру грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій державного закладу "Центральна санітарно-епідеміологічна станція Міністерства охорони здоров'я України" за 4-й тиждень 2012 року показники захворюваності на грип та ГРВІ не перевищують епідемічні пороги в жодному регіоні України та є в межах від 2,9% у Дніпропетровській до 76,8 % в Івано-Франківській областях.

Всього за звітний тиждень захворіло на грип та ГРВІ 166 583 особи, із них госпіталізовано 5 907 осіб ( 3,6 % - від загальної кількості хворих), серед госпіталізованих 76,3 % становлять діти. Показник захворюваності дорівнює 36,39 випадків на 10 тис. населення, що на 12,59 % більше, ніж за минулий тиждень.

Серед дитячого населення зареєстровано 107 681 випадок захворювань на грип та ГРВІ (64,64 % від числа всіх захворілих), інтенсивний показник становить 133,25 на 10 тис. дитячого населення України, це на 15,64 % більше, ніж за минулий тиждень.

За звітний тиждень летальних випадків серед хворих на грип та ГРВІ не зареєстровано, як і за попередній.

Епідемії грипу трапляються щороку зазвичай в холодну пору року і вражають до 15% населення земної кулі. Грип та ГРВІ становлять 95% всіх інфекційних захворювань у світі. Щорічно в світі захворюють до 500 млн. людей, 2 мільйони з яких помирають.

 

Грип — гостре інфекційне вірусне захворювання дихальних шляхів. Входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Періодично розповсюджується у вигляді епідемій та пандемій (захворюваність грипом переважає взимку). У наш час виявлено більш ніж 2000 варіантів вірусу грипу, які розрізняються між собою антигенним спектром.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги. Найчастішим ускладненням грипу стає пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу

Джерелом інфекції є тільки хвора людина (з останніх годин інкубаційного періоду по 4-5-й день хвороби). Механізм передачі інфекції — повітряно-крапельний. Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих впродовж усього періоду прояву симптомів, що в середньому складає 7 діб.

Імунітет після перенесеного грипу дуже нестійкий, можливі повторні захворювання навіть упродовж одного року

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома, щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них. Такими симптомами є:

           підвищена температура тіла;

           біль у горлі (фарингіт);

           кашель;

           нежить;

           слабкість;

           зниження апетиту;

           сонливість;

           біль у м'язах.

Маючи будь-який з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря, його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання. Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Якщо стан хворого погіршується, не варто зволікати із госпіталізацією, оскільки тепер під загрозою перебуває його життя. Необхідно викликати швидку медичну допомогу, якщо виявлені будь-які з цих симптомів:

           сильна блідість або посиніння обличчя;

           ускладнене дихання;

           висока температура тіла, що довго не знижується;

           багаторазове блювання та випорожнення;

           порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;

           болі у грудній клітці;

           домішки крові у мокротинні;

           падіння артеріального тиску.

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів небезпечно. Затримка із госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Ускладнення грипу

Частота виникнення ускладнень захворювання відносно невелика, але у разі їх розвитку вони можуть становити значну небезпеку для здоров'я хворого. Середньо-важкі, важкі і гіпертоксичні форми грипу можуть стати причиною серйозних ускладнень.

Розрізняють декілька основних видів ускладнень при грипі:

легеневі: бактеріальна пневмонія, геморагічна пневмонія, формування абсцесу легені, утворення емпієми, респіраторний дистрес-синдром;

позалегеневі: бактеріальні риніти, синусити, отити, трахеїти, вірусний енцефаліт, менінгіт, неврит, радикулоневрит, ураження печінки, синдром Рея, міокардит, токсико-алергічний шок.

Найчастіше летальні результати при грипі спостерігаються серед дітей молодше 2 років і людей похилого віку старше 65 років.

Лікування грипу

Лікування ГРВІ та грипу — має визначати лікар. Не варто займатись самолікуванням, оскільки це небезпечно. При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

 

Що не лікує грип

Сам хворий на грип та особи, що за ним доглядають, мають знати, що грип не лікується за допомогою:

  Антибіотиків. Вони не створюють жодної протидії вірусам, оскільки призначені виключно для боротьби з бактеріальними інфекціями. Вживання антибіотиків не за призначенням не лікує хворобу, а може лише ускладнити боротьбу з хворобами у майбутньому. Антибіотики можуть використовуватися тільки за призначенням лікаря для лікування таких ускладнень грипу, як пневмонія, бронхіт тощо.

Гомеопатичних препаратів. Немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу, тому в усьому світі вони не рекомендовані для лікування будь-яких небезпечних для життя інфекцій, в тому числі й грипу. Використання препаратів з недоведеною ефективністю в таких умовах вважається ознакою безвідповідального ставлення до життя хворих.

Імуностимуляторів, імуномодуляторів — немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу. Водночас їхня дія під час хвороби може за певних умов навіть виявитися шкідливою.

Засобів народної медицини — лікування виключно народними засобами є неефективним і небезпечним, оскільки трав'яні відвари, чаї та настоянки на вірус грипу не діють. Однак народні засоби можуть згодитися для пом'якшення симптомів грипу — за умов грамотного використання без зловживань ними.

Профілактика грипу

Традиційним способом попередження захворювання грипом є вакцинація. Вона здійснюється відповідною провідному штаму протигрипозної вакциною і містить, як правило, антигени трьох штамів вірусу грипу, які відбираються на основі рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Запропонована вакцина для профілактики грипу у формі живої, інактивованої, субодиничної вакцини. Вакцинація особливо показана в групах ризику — діти, літні люди, хворі з хронічними захворюваннями серця і легенів, а також лікарі. Важливо знати, що вакцинація здійснюється тоді, коли епідеміологічний прогноз свідчить про доцільність масових заходів (зазвичай, в середині осені).

Високі дози інтерферону нерідко викликають неприпустимі побічні реакції і тому їх використання для лікування, і тим паче профілактики ГРВІ та грипу, невиправдане. Для профілактики грипу доведена ефективність тільки невеликих доз інтерферону, що вводяться інтраназально.

Решта профілактичних заходів здійснюється індивідуально. Вони спрямовані, насамперед, для підвищення стійкості організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ та ГРЗ. Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді (перш за все, свіжі фрукти і овочі);

•загартовування та часте провітрювання приміщень;

достатня кількість сну, регулярне чергування праці та відпочинку, щоденне вологе прибирання;

вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

 

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

• часто мити руки з милом;

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 132
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz